Номер телефона   

Начало   Добавить комментарий

380991197697 (36)  0991197697  Украина, Экотел       Данные по номеру, профессиональный поиск



12.11.2021 20:02

Це ваш менеджер онлайн центру "Математик"!
Пробне заняття буде в п"ятницю 12 листопада, з 18:50 до 19:50.
Вчитель – Катерина Вікторівна


Посилання на урок: https://us04web.zoom.us/j/2865153451?pwd=WWdRdC9JRHNCOUFyK2tKL1pmUHY3dz09

Идентификатор конференции: 286 515 3451
Код доступа: 4sMM5a



Наші правила:
1. На урок виходимо з комп"ютера або платншета, з телефону не можна.
2. Наявність ручки і зошита з собою.
3. Повинні бути налаштовані звук і камера до початку уроку (перевірте що у Вас є зум / скайп, що він працює, у нього є звук і відео, можна подзвонити другу і перевірити зв"язок).
4. Урок не може проходити в русі, в таксі і так далі.
5. Урок тільки в тихому місці без людей які можуть відволікати дитину.
6. За 5 хвилин до початку уроку потрібно підключитися і вчитель Вас приєднає.
7. Пробне переноситься тільки за день до уроку, якщо день в день то урок списується як пройдений. Наступний пробний урок буде оплачуватися як разовий.
8. У кінці уроку за 5 хвилин дитину ми відпускаємо і Ви можете поспілкуватися з учителем за результатами уроку.
Ви можете або підключитися за цим же посиланням або підійти, якщо ви поруч з дитиною.
9. На уроці Вам бути присутнім не потрібно, якщо захочете, я пришлю запис уроку.


Личный  18.9.2021 0:04

ЦИБУЛИНИ
На городі цибулини
Відзначають іменини.
Повсідалися в рядочки,
Одягли нові сорочки,
Запросили Буряка,
Диню, Моркву, Огірка.
І танцюють, і співають,
Боки сонцю підставляють.
На городі - веселини:
Всі святкують іменини.
Н. Бугай



Личный  15.8.2021 0:56

Увести бы тебя, красиво…
Да вот только не знаю как…
То ли ласкою, то ли силою,
Толь обманом, иль просто так.

Затеряться бы в майском мареве,
Просыпающихся лесов,
Там, где птахи, летая парами,
Носят в клювах березовый сок.

И в глуши, как в святой обители,
Поселиться среди цветов,
Чтобы нас только звезды видели,
Да глаза старых, мудрых сов.

И в пахучей шмелиной зАмяти,
Где застыла мгновений река,
Я любил бы тебя без памяти,
Без оглядки и без греха.

© Олег Столяров


Личный  11.8.2021 23:49

Пісня про Богдана Хмельницького)

Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой, той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой, той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой, той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
“Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди”.
“А я ляхів не боюся
Г гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи.
На вашу біду”.
Ой, втікали вражі ляхи —
Погубили шуби…
Гей, не один лях лежить
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, —
Ой, прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Деякії повки, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти —
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Ген, там річка,
Через річку глиця —
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця…


Личный  6.8.2021 8:00

Трактор в полi ДЫР-ДЫР-ДЫР...
А я хуй натер до дiр...
Завтра снову ждэ работа
А менi ебать охота


Личный  18.7.2021 23:56


Я все життя тебе шукав,
Мою зорю, мою надію.
І лиш тебе одну кохав,
Ту, що я бачив в своїх мріях.
Ти приходи до мене в сни,
Як в небо місяць молодий.
Як сонце ранньої весни,
Коли навкруг цвітуть сади.
І щоб нам доля не дала,
Ти вже пробач, що не впізнав,
Бо ти дружиною була,
А я коханої шукав.
Наш ідеал всього лиш мрія,
Яка в житті лиш раз прийде.
Щоб кожний в серці мав надію,
Що він любов свою знайде.
Що нам ще доля зможе дати,
Із всіх бажань хоч би одне.
Любов і мрію поєднати,
Поки душа ще не засне.
Поки вогонь в серці не згас,
Любов хай ватрою палає,
Благословенний є той час,
Коли кохання ти пізнаєш. /Михайло Чир/


18.7.2021 23:52

А мы с тобой, конечно, просто дружим. Никто уже друг в друга не
влюблен. Ты мне звонишь тогда, когда простужен и я спешу варить тебе
бульон. А мы с тобой, конечно, просто дружим и без проблем с тобой
живем мы врозь. Тебе звоню, тогда, когда мне нужен мужчина, чтоб
забить мне в стену гвоздь. А мы с тобой, конечно, просто дружим. Так
проще: нет свиданий – нет разлук! И нам с тобою голову не кружит,
случайное касанье наших рук. А мы с тобой, конечно, просто дружим. С
кем кто сейчас, нам, в общем, все равно. Я иногда тебя зову на ужин. И
ты приходишь, прихватив вино. А мы с тобой, конечно, просто дружим. Я
всем знакомым это говорю! Но если б кто-то знал, как ты мне нужен. Как
сильно до сих пор тебя люблю.


Личный  18.7.2021 23:48

Память садится напротив, курит и щурит глаза. Пепел раскинув по полу,
ноги закинув на стол. Память нахально и дерзко с сердцем играет в футбол...



Личный  18.7.2021 1:14

А чи знаєте ви, діти,
Хто створив птахів і квіти,
Сонце, місяць, небо, зорі,
Ріки та струмки прозорі?
Хто про все оце подбав?
Хто нам все подарував?
Хто підніс високо гори,
Океану дав простори,
Відокремив день від ночі.
І чиї пильнують очі,
Аби справно дні минались
І ніщо не руйнувалось?
Бог створив цей світ і нас.
Він із нами повсякчас!


Личный  15.7.2021 0:09

Береги его, Бог, от проблем и ужасных потерь…
От людей, у которых под маскою прячется зверь…
От ему непокорных, воюющих против него…
Ты его береги, я себе не прошу ничего…

Ты прощай его, Боже, он многих умеет прощать…
И ему помогай разрушающий спор прекращать…
Замечать, как рассвет освещает уставшую ночь…
И как только о помощи просит, не медли – помочь…

Береги его, Боже, он лучший, я вижу душой…
Груз его испытаний, падений и взлётов большой…
Только сердце его вдвое больше и солнца теплей…
Ты храни его, Боже, от бед и дурных новостей…

Помогай ему, Боже, он многим и сам помогал…
И спиной отвернувшимся, в трудностях руку давал…
И ответственность брал в самых сложных делах на себя…
Я люблю его, Боже… ты учишь молиться, любя…

Береги его, Бог… Он достоин успешных побед
И волшебной любви, от которой сомнения нет…
Чтобы мир для него был прекраснее день ото дня…
Береги его, Боже, от трудностей… и от меня…

Ірина С.-Л.


Личный  5.7.2021 12:01

Сусід мій, маленький оранжевий поні,ростив деревце на блакитнім балконі.Щодня достигали на нім мандаринки-оранжеві кулі в пахучих шкоринках. І кожного ранку оранжевий поні своє деревце поливав на балконі. І кожного вечора їв мандаринки-оранжеві кулі в пахучих шкоринках. Та якось вночі під блакитним балконом проходив із скрипкою крихітний коник. Він грав серенаду про море і пальми,про білі вітрила,про край чужодальний. Пройшов. А за ним, одягнувши хустинку, втекло деревце в золотих мандаринках. Оранжевий поні прийшов їх шукати і вже не вернувся ніколи до хати. Мені залишився оранжевий спомин про ті мандаринки, про доброго поні. Частенько стою під блакитним балконом. Невже не вернуться ніколи-ніколи?! І.Жиленко


Личный  18.5.2021 9:01

В зоопарку шум і гам. Новина сьогодні там - привезли карамель із далеких земель. Що воно за дивина? Оцього ніхто не зна. Каже мавпа Чіка: це тварина дика.- Каже качка Каха: ні, це свійська птаха! Мека п"ятеро овець: Карам-мель-це баранець! Налякалась мишка: -Що, коли це кішка?-Бородою цап трясе:-Це дурниця, тай усе!- Тут ведмідь почав урчать: Карамелі щоб не знать! Зовсім це не дивина. Не заморська дичина, а цукерки!


Личный  18.5.2021 8:38

А в Лапландії дітоньки, гарно! Я не марно намерзлась, не марно! Голубі там сніги та заноси круг хатиночки Діда Мороза.Серед білих снігів таємниче палахтіло там сяйво північне.І світились кристали торосів по дорозі до Діда Мороза. Дід Мороз був до мене привітний. Чай пили ми з малиновим цвітом. Розмовляли про все загадкове, про діла новорічні, казкові. На столі, біля риночки з медом, метушився народець кумедний.Втім, народець той дітям знайомий-то були звичайнісінькі гноми. А віконце світилось до ранку. Танцювали там лосі під ганком, зазирали під вікна, зітхали-голубі з золотими рогами.А коли я збиралась додому,всі кричали: "Не їдь, не пора ще!"-У Лапландії дітоньки добре, але дома усе-таки краще!


Личный  6.5.2021 8:55

Я найщасливіша дівчина на світі, тому, що у мене є ти. Ти мене надихаєш до життя. Я іноді заздрю сама собі. Я так вдячна долі за нашу зустріч, яка на початку нічого не віщувала. А зараз, я просто не уявляю, як я могла жити без тебе. Ти моє світло у віконці, моя найголовніша людина на планеті, і залишайся такою завжди. Я люблю тебе всім серцем, і, здається, кохання сильніше, ніж моя немає. Ти мій бажаний і самий рідний. Я бажаю тобі тільки удачі й щастя, мій улюблений.


Личный  25.4.2021 12:21

Спасибо всем, кто нам мешает,
Кто нам намеренно вредит,
Кто наши планы разрушает,
И нас обидеть норовит!

О, если б только эти люди
Могли понять, какую роль
Они играют в наших судьбах,
Нам причиняя эту боль!

Душа, не знавшая потери,
Душа, не знавшая обид,
Чем счастье в жизни будет мерить?
Прощенья радость с чем сравнит?

Ну как мудреть и развиваться
Без этих «добрых злых» людей?
Из ими созданных препятствий
Возникнут тысячи идей,

Наполненных добром и светом
И повторю я им сто раз:
Спасибо вам за всё за это ,
Ну что б мы делали без вас?! В. Гафт .


Личный  17.4.2021 23:54

Гарно в нашому садочку: І дерева, і квітки- чорнобривці та барвінок, рута, м"ята, нагідки! Яснокрилі робітниці - бджілки навкруги гудуть, мед солодкий та пахучий нам у вулики несуть.


Личный  14.4.2021 19:16

Пізніше! Пізніше! Пізніше поспілкуємося з тобою… Пізніше я зателефоную. Побачимось пізніше. Пізніше ми погуляємо. Пізніше розповім про те, що відчуваю. Пізніше дізнаєшся, хто ти для мене… Пізніше я покохаю тебе, а може й забуду… Залишаємо усе на потім, і забуваємо, що воно не є нашим. Що пізніше люди можуть не бути поруч з нами. Пізніше може статися, що не почуємось або нам буде байдуже. Що пізніше діти вже не будуть дітьми, а батьки стануть спогадами. Що пізніше день переходить у ніч, сила стає безсилою, посмішка перетворюється у гримасу болю, а життя – у смерть… Пізніше може стати надто пізним. Не відкладай. Живи сьогодні!

Підписуйтесь на Добре слово ??


Личный  28.2.2021 15:26

Лізла баба по драбині
Та й упала межи свині.
Не кусайте мене, свині,
Буду ваша господиня.


Личный  31.1.2021 10:44

Я соскучилась. Можно сегодня приду?
Не волнуйся, никто ничего не заметит.
Ведь не все замечают в паденье звезду,
И не все обращают вниманье на ветер.
Я приду утонувшей в прохладе зарей,
Тихим шепотом трав, напевающим оды,
По окну проскользнувшей небесной слезой,
Яркой молнией, режущей гладь небосвода.
Я приду золотыми лучами луны,
Как обычно приходят заветные строфы,
Ароматом сгоревшей от страсти весны
И коньячными каплями в чашечке кофе.
Я к тебе прикоснусь и отправлюсь назад….
И пускай мы не встретимся радостным взглядом,
Я приду все равно… Через сотни преград,
Чтоб на миг ощутить, что мы все-таки рядом…


16.7.2020 21:57

Абракадабра. Одна людина ховає певний предмет,а решта гравців виходять в іншу кімнату. Той, хто ховає,бере шматок тканини й ховає його в кімнаті так,щоб маленький фрагмент їх залишився на видному місці, визирав звідки -небуть. Решта гравців входять у кімнату й шукають захований шматочок тканини.Гравці нічого не можуть чіпати руками, а тільки шукати очима.Після того, як гравець побачив тканину, він вигукує "Абракадабра" й не каже нікому, де вона захована. Решта гравців продовжують шукати шматок тканини й теж вигукують :"Абракадабра" коли знаходять його. Усі гравці повинні знайти шматок тканини, а той,хто знайшов першим, буде ховати в наступному раунді.

1  2   Вперед